Логотип

АЛКОГОЛЬ – НАРКОТИК?


Напевно, пересічним людям (а на правду й більшості лікарів), які, так би мовити, не «посвячені» в тонкощі та особливості хімічних залежностей, складно собі навіть уявити, що в пляшці будь-якого спиртного напою, починаючи від горілки й закінчуючи звичайнісіньким пивом, міститься одна з найпотужніших наркотичних речовин на Землі – етиловий алкоголь. І справа тут не в якомусь загальному невігластві – звісно, ні! Просто поняття «наркотик» в розумінні основної маси людей винятково асоціюється з чимось забороненим, кримінальним і аж ніяк не ототожнюється з широко вживаним в нашому суспільстві та активно представленим в нашій культурі алкоголем. Чому ж так, і чи дійсно ж таки алкоголь – це наркотик? Спробую пояснити. Згадуване наріжне поняття «наркотична речовина» включає в себе три критерії: 1) медичний, 2) соціальний та 3) юридичний [Бабаян Е.А., 1988]. Вони є взаємозалежні і в правовому аспекті зобов’язують визнавати речовину наркотичною тільки в разі відповідності всім трьом критеріям [Шабанов П.Д., Штакельберг О.Ю., 2001].


Медичний критерій полягає в тому, що наркотичною речовиною (наркотиком) може називатися хімічна речовина зі специфічним впливом на центральну нервову систему (стимулюючим, седативним тощо), який обумовлює її немедичне застосування, і систематичний прийом якої здатен призвести до формування хворобливої залежності (фізичної та/або психічної). Тобто мова йдеться про наявність так званого аддиктивного потенціалу (англ. аddiction – схильність, згубна звичка) – спроможності речовини викликати хімічну залежність. Простіше кажучи, якщо речовина має такий потенціал – вона є наркотиком, якщо не має – ні. Зауважую, знову ж таки, що говорю наразі про медичний аспект розуміння цього питання. Осяяний же «медичним світлом» алкоголь є нічим іншим, як чистої води наркотиком, а підтвердженням цієї сентенції є кінцевий результат систематичного зловживання спиртним – хімічна залежність від алкоголю, або більш впізнаваний та широко відомий термін «алкоголізм». Відтак, алкоголь, з медичної точки зору (а це справді когось та здивує), зовсім не відрізняється від тих же канабіноїдів, що містяться в гашиші чи марихуані, алкалоїдів опію (морфін, героїн, кодеїн) або амфетамінів та інших аддиктогенних речовин. Звісна річ, можна «з піною на вустах» до безкінечності дискутувати й говорити про різну швидкість формування та вираженість хімічної залежності, ступінь і глибину шкоди від вживання, порівнюючи алкоголь з зазначеними й ні психоактивними наркогенними речовинами, але це вже нюанси, «наркологічний бісер», так би мовити, що не можуть піддати сумніву беззаперечний науковий факт: алкоголь – наркотик.


Що ж до соціальної складової, то наркотиком може називатися така хімічна речовина, немедичне застосування якої приймає такі масштаби, розмахи та має такі наслідки, що це явище набуває вже виняткової соціальної значущості. З огляду на рівень споживання спиртного в нашому суспільстві (за даними експертів ВООЗ, Україна «випиває» близько 15 літрів абсолютного алкоголю на душу населення на рік та знаходиться за цим показником на другому місці в світі, поступаючись лише Російській Федерації, причому вимираючим етносом вважається такий, що споживає 7-8 літрів), поширеність, наприклад, підліткового алкоголізму (посідаємо вже «почесне» перше місце в Європі) та алкоголізму загалом (поступаємося Російській Федерації та Білорусі), то алкоголь і з цієї позиції (соціальної) – є безсумнівно наркотиком, оскільки надзвичайно складно недооцінити такі розмахи та таку глибину проблем в суспільстві, що пов’язані зі вживанням спиртного. А якщо ще прийняти до уваги катастрофічне скорочення тривалості життя громадян України (на 10-12 років коротшу, аніж в країнах Євросоюзу) та основну причину смертності (серцево-судинна патологія), яка великою мірою обумовлена «алкогольним» фактором, то значущість такого соціального явища, як зловживання спиртним, применшити просто неможливо.


Але існування людства відбувається в юридично-правовому полі. Поганому чи хорошому, досконалому чи недолугому – це вже інше. Юридична ж площина розуміння поняття «наркотик» є узагальнюючою, так би мовити, завершальною. А відтак, наркотиком в юридичному сенсі є така хімічна речовина, систематичний прийом якої здатен призвести до формування хімічної залежності, немедичне застосування якої набуло масштаби соціальної значущості та яка відповідною інстанцією, у визначеному порядку була віднесена до «Переліку» наркотичних речовин, що підлягають державному контролю.


Всі ми розуміємо, що в славнозвісному «Переліку» алкоголь відсутній, а підтвердженням тому є вільний продаж та ніким особливо не обмежуване споживання населенням етилового спирту. Алкоголь, який в медичному й соціальному розумінні є на 100% наркотиком (неприкритим злом!), в юридичному ж сенсі таким не вважається. Парадоксально, чи не так, але – факт…



Автор: Лікар-нарколог Драган Сергій Миколайович

КЗ «Дніпропетровський наркологічний диспансер»

Дніпропетровської обласної ради»